"Якщо ми маємо проблему або потенційну проблему з нашими українськими партнерами – ми її обговорюємо. Ми не вважаємо, що українські партнери будуть робити якісь кроки з "недоброї волі". Ми повністю розуміємо важкі й складні умови, в яких вони діють. У нас немає причин вважати, що вони будуть здійснювати будь-які кроки з метою порушити власні міжнародні зобов'язання, ті питання, цінності й принципи, які є дуже важливими для ЄС і для відносин між Україною і Європейським союзом", – сказав Стано.
Водночас представник ЄС наголосив, що повага до фундаментальних прав і свобод є надзвичайно важливою для Євросоюзу, а їх дотримання безпосередньо пов'язане з процесом вступу України в ЄС і наданням країні макрофінансової допомоги.
Контекст
Міністерство юстиції України подало до Ради Європи заяву про частковий тимчасовий відступ від дотримання європейської Конвенції про захист прав і свобод людини. У ній оновлено перелік прав і свобод, які можуть обмежувати в країні під час дії воєнного стану. Документ опублікували на сайті Ради Європи 28 квітня з уточненням, що заявку було подано 4 квітня.
Згідно із заявкою, Україна на час війни, зокрема, припинила дотримуватися положень конвенції, які стосуються недоторканності житла, таємниці листування й телефонних переговорів, невтручання в особисте й сімейне життя, свободи пересування й вільного вибору місця проживання, права на свободу думки та слова, права на проведення зборів, мітингів і страйків, а також права володіти, користуватися й розпоряджатися своїм майном.
Деякі українські ЗМІ сприйняли звернення до Ради Європи як перше обмеження прав людини в Україні під час війни, розв'язаної РФ. Український адвокат Вадим Володарський 28 квітня у Facebook звернув увагу на те, що це не так, і першу таку заяву до Ради Європи Україна подала на початку березня 2022 року, невдовзі після російського нападу. Після цього в разі змін законодавства подають нову інформацію до цієї заяви, пояснив адвокат, що й сталося вкотре 4 квітня.
+10 Київ
